Як оплачувати медпрацівнику час перебування в укритті під час повітряної тривоги

На ваші запитання відповідає Ірина Житкова, експерт із кадрових питань, Київ

Чи має право роботодавець не оплачувати медпрацівникові час перебування в укритті під час повітряної тривоги? Як зараховувати перебування в укритті до робочого часу — оплачувати повністю чи оголошувати простій?

Можна дискутувати щодо розміру оплати простою, коли працівники під час повітряної тривоги перебувають в укритті, але такі вимушені перерви в роботі підлягають оплаті.

Простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Воєнний стан, що ввели через військову агресію рф, — надзвичайні, невідворотні й об’єктивні обставини для суб’єктів господарської діяльності, що підтвердила Торгово-промислова палата України (лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1). Тож призупинення роботи на підприємстві через повітряну тривогу, під час якої працівники мають перебувати в укритті, — простій.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують. Якщо така ситуація виникла не з вини працівника, за ним зберігають середній заробіток (ч. 2, 3 ст. 6 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII). Решту випадків простою не з вини працівника оплачують у розмірі ²/₃ посадового окладу/тарифної ставки (ч. 1 ст. 113 КЗпП).

Нерідко сигнали повітряної тривоги тривають менш ніж годину. Тому роботодавець самостійно вирішує: оплачувати такий час у розмірі середнього заробітку чи табелювати й оплачувати як відпрацьований час. Фахівці Держ­праці радять другий варіант з огляду на те, що роботодавець не може наперед видати наказ про оголошення простою та ознайомити з ним працівників. Адже невідомо, коли пролунає сигнал повітряної тривоги.