Спалах інфекційної хвороби: покроковий інструктаж для медичного персоналу

Медичний персонал закладу охорони здоров’я (ЗОЗ) має бути готовий до спалахів інфекційних хвороб. Особливо ретельно профілактичних і протиепідемічних заходів дотримуйте в період сезонного підвищення захворюваності (наприклад, на грип і ГРВІ із жовтня по квітень чи кишкові інфекції з травня по вересень), а також під час епідемії/пандемії (наприклад, пандемічного грипу, COVID-19 тощо).

Дії в разі виявлення в пацієнта особливо небезпечної інфекції (далі — ОНІ), зокрема холери, натуральної віспи, жовтої лихоманки, кожен працівник має відпрацювати під час щорічних навчань. Адже такі інфекції можуть виникнути раптово, швидко поширитись і масово охопити населення.

Хто розробляє протиепідемічні заходи

Для того щоб підготувати медичний персонал до спалахів інфекційних хвороб, відділ інфекційного контролю (далі — ВІК) розробляє відповідні стандартні операційні процедури (СОП) і проводить навчання персоналу, зокрема тренінги. На них працівники вчаться на практиці, як діяти в разі реєстрації спалаху чи окремого випадку інфекційної хвороби, що може призвести до спалаху.

СОПи затверджує керівник ЗОЗ, а керівник ВІК вносить їх до плану навчання і підготовки медичних працівників із профілактики інфекцій та інфекційного контролю. Протиепідемічні комплексні заходи ВІК розробляє згідно з положеннями Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III у день, коли реєструють спалах.

Які ознаки спалаху інфекційної хвороби

До основних ознак спалаху інфекційної хвороби належать:

• скарги пацієнтів на однакові симптоми хвороби, наприклад —

• за кишкових інфекцій — блювота, болі в животі, діарея;
• за холери — такі самі симптоми і в анамнезі подорожі в ендемічні осередки холери;
• за краплинних інфекцій — висока температура тіла, по­етап­ні висипання тощо;

• скарги пацієнтів на погане самопочуття після того, як вживали один і той самий продукт харчування;
• захворювання трьох і більше осіб у межах одного інкубаційного періоду (для окремої хвороби) у палаті або відділенні;
• результати бактеріологічного/вірусологічного дослідження біоматеріалу від пацієнтів одного відділення.

Одиничний випадок інфекційного захворювання, яке тривалий час не виявляли в спільноті чи конкретному районі, або поява раніше невідомого захворювання, також може бути спалахом.

Пацієнт, який попередньо не зареєструвався на прийом, звернувся до сімейного лікаря поліклініки зі скаргами на загальну слабкість, високу температуру тіла, діарею. З епіданамнезу відомо, що він прибув з країни, де реєстрували високу захворюваність на кишкові інфекції, та контактував із хворими впродовж останніх трьох днів. За цими симптомами медичний персонал може запідозрити холеру. Отже, повинен діяти за схемою в разі виявлення ОНІ й алгоритмом дій у відповідній СОП, які затвердило керівництво ЗОЗ.

Ті випадки інфекційних хвороб, які медичний персонал не виявив серед пацієнтів і відвідувачів, зокрема в разі легкого перебігу, відіграють важливу роль під час спалахів. Культура безпеки серед працівників, пацієнтів і відвідувачів ЗОЗ допоможе запобігти поширенню інфекційних агентів.

Яку ситуацію щодо захворюваності вважати надзвичайною

Види надзвичайних ситуацій регламентовані в Переліку позачергових повідомлень, що подаються до Головного санепідуправління, Управління радіаційного захисту населення та медичних проблем аварії на ЧАЕС МОЗ України й Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України, затвердженому наказом МОЗ від 23.05.2002 № 190 (далі — Перелік № 190). Їх можуть спровокувати захворювання, спричинені:

• інфекційними агентами — поодинокими випадками особливо небезпечних інфекцій, груповими випадками, спалахами, епідеміями / пандемією;
• неінфекційними токсинами — харчовими отруєннями, отруєннями токсичними речовинами.

Ситуацію вважайте надзвичайною, якщо виявили в ЗОЗ:

• 1 випадок ОНІ — чуми, холери, натуральної віспи, хвороби Марбурга, гарячки Ласса, гарячки Ебола, епідемічного висипного тифу, а також сибірки, сказу, туляремії, бруцельозу, гарячки Ку й геморагічної гарячки;
• 5 і більше випадків лептоспірозу й орнітозу протягом трьох днів;
• 1 груповий випадок малярії чи кліщового енцефаліту;
• 3 й більше групових випадів трихінельозу, черевного тифу, паратифів;
• 3 й більше випадків вірусного гепатиту А (епідемічний спалах);
• 5 і більше випадків дизентерії, гострої кишкової інфекції, сальмонельозу (епідемічний спалах);
• 10 і більше випадків менінгококової інфекції;
• 2 й більше випадків гнійно-септичних захворювань серед новонароджених і 3 та більше випадків серед інших пацієнтів;
• 1 груповий випадок поліомієліту, дифтерії;
• 3 й більше випадків харчових отруєнь;
• 5 і більше випадків інфекційних захворювань невстановленої етіології.

До надзвичайних ситуацій належить також перевищення порогового рівня захворюваності в 1,5 раза протягом тижня в 1—2 районах (містах) під час епідемії/пандемії (грипу, ГРВІ, COVID-19 тощо).

Про надзвичайні ситуації інформуйте відповідні органи позачергово. Залежно від виду інфекційного захворювання або іншої ситуації у визначені строки подавайте повідомлення згідно з Переліком № 190.

Як реагувати на спалах/групові випадки інфекційної хвороби

Протягом 12 годин із моменту, коли виявили спалах, повідомте про нього Відокремлений структурний підрозділ Центру контролю та профілактики хвороб МОЗ. Для цього подайте телефоном і письмово Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення (форма № 058/о), затверджене наказом МОЗ від 10.01.2006 № 1.

Зареєструйте випадки в Журналі обліку інфекційних захворювань (форма № 060/о), затвердженому наказом МОЗ від 10.01.2006 № 1. Признач­те особу, яка відповідатиме за ведення цього журналу.

Після того як зареєструєте в ЗОЗ випадок інфекційної хвороби:

• визначте коло контактних осіб серед пацієнтів, медперсоналу, відвідувачів;
• опитайте кожного пацієнта й персонал, щоб знайти всі можливі випадки захворювання;
• транспортуйте пацієнтів, які можуть бути джерелом інфекції, у профільний стаціонар згідно з попередньо розробленим маршрутом пацієнта й з дотриманням заходів безпеки інших пацієнтів і медичного персоналу (використовуйте бар’єрні заходи недопущення інфікування);
• обробіть постільну білизну пацієнтів;
• проведіть у палаті/відділенні завершальну дезінфекцію з допомогою дезінфекційної бригади.

Якщо медичний персонал запідозрить ОНІ, то мусить діяти згідно із затвердженою Схемою сповіщення.

Усі епідемії та спалахи в ЗОЗ розслідує Комісія з обстеження (розслідування) спалахів інфекційних хвороб. При цьому дотримує Порядку проведення епідеміологічного обстеження (розслідування) епідемій та спалахів інфекційних хвороб, затвердженого наказом МОЗ від 18.08.2021 № 1742.

Як діяти медичному персоналу під час спалахів конкретних хвороб

Заразитися інфекційними хворобами медичний персонал може від інфікованого пацієнта, через кров й інші фізіологічні рідини хворих, через препарати крові й інструментарій, що контактував із зараженим пацієнтом.

Для того щоб запобігти інфікуванню:

• використовуйте засоби індивідуального захисту (далі — ЗІЗ) під час медичних маніпуляцій, що пов’язані з контактом із кров’ю чи іншими біологічними рідинами хворого;
• дотримуйте правил безпеки, коли використовуватимете, збиратимете, очищуватимете й дезінфікуватимете перед стерилізацією або видалятимете з відділення гострий і ріжучий медичний інструментарій;
• дотримуйте правил миття та гігієнічної обробки рук антисептиком, змінюйте рукавички після контакту з кожним пацієнтом.

Алгоритм дій у разі спалаху може відрізнятися залежно від інфекції, тож дотримуйте відповідних СОП. Далі розглянемо загальні рекомендації щодо деяких інфекційних хвороб.

Кишкова інфекція

Ізолюйте пацієнтів у їхніх палатах, щоб не допустити перехресного інфікування інших приміщень. Забороніть виходити за межі палат. Призначте окремий персонал обслуговувати інфікованих пацієнтів, щоб зменшити кількість контактних осіб.

Оснастіть палату, у якій перебувають інфіковані пацієнти, ємностями з дезінфекційними засобами. Концентрацію робочого розчину деззасобу визначайте залежно від збудника. Керуйтеся вимогами СОП «Приготування робочого розчину дезінфекційного засобу».

Забезпечте пацієнтів індивідуальним медичним обладнанням (термометр, тонометр тощо), а також портативними туалетами або індивідуальними підкладними суднами, якщо в палаті немає санвузла.

Дотримуйте контактних заходів захисту під час проведення будь-яких маніпуляцій і догляду за пацієнтом (особливо якщо це пацієнти в підгузках). Очищуйте й дезінфікуйте всі поверхні в туалетній кімнаті чи зоні пацієнта (радіус — 1 м), що можуть бути потенційно забруднені мікроорганізмами, після кожного акту дефекації пацієнта.

Очищуйте й дезінфікуйте всі поверхні в душовій кімнаті після кожного миття пацієнта.

Крапельна інфекція

Ізолюйте пацієнтів у їхніх палатах, щоб не допустити перехресного інфікування інших приміщень. Забороніть пацієнтам виходити за межі палати.

Надягніть на пацієнта медичну (хірургічну) маску з подальшим дотриманням правил респіраторної гігієни (з покритим ротом і носом).

Дотримуйте повітряних заходів захисту під час догляду за пацієнтами. Надівайте ЗІЗ до входу в палату.

Інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги

Проведіть позачергове бактеріологічне обстеження медичних працівників відділення, у якому зареєстровано спалах. Досліджуйте біологічний матеріал залежно від етіології та нозологічної форми інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги (ІПНМД):

• за стафілококової етіології спалаху — зі слизових оболонок перед­ніх відділів носа;
• за стрептококової етіології — із зіву;
• за кишкової інфекції — мікробіологічні й вірусологічні дослідження.

Це допоможе виявити можливе джерело збудників інфекції та вжити заходів щодо ліквідації спалаху. Докладніше про дії медперсоналу в разі спалаху ІПНМД читайте за посиланням.

Інфекції в ділянці хірургічного втручання

Оцініть ефективність усіх етапів очищення, дезінфекції і стерилізації (репроцесингу) медичних виробів обмеженого використання. Для цього проведіть позачергові бактеріологічні дослідження та/або позапланову валідацію процесів очищення, дезінфекції і стерилізації. При цьому керуйтеся пунктом 7 розділу VIII Порядку профілактики інфекційних хвороб, повʼязаних з наданням медичної допомоги, в закладах охорони здоровʼя, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, затвердженого наказом МОЗ від 03.08.2021 № 1614.

Як запобігти поширенню інфекції

Для того щоб запобігти поширенню інфекції, дотримуйте правил:

• тримайте робочі місця в чистоті;
• регулярно дезінфікуйте поверхні (столи, телефони, клавіатури);
• розмістіть диспенсери з дезінфекційними засобами в точках догляду за руками;
• забезпечте ЗІЗ робочі місця, де є скупчення людей із нежитем (кашлем);
• регулярно й ретельно мийте руки з милом —

• перед початком і після закінчення роботи;
• якщо руки видимо забруднені;
• перед прийомом їжі;
• після відвідування туалету;
• якщо немає доступу до антисептика;

• користуйтеся антисептиками з вмістом спирту 60—80% —

• антисептик має покривати всю поверхню шкіри рук;
• на одну обробку використовуйте 3 мл розчину;
• тривалість обробки — не менше ніж 30 с;
• належно обробляйте критичні ділянки;
• використовуйте індивідуальні кишенькові дозатори з антисептиком;

• розмістіть на стінах ЗОЗ постери (плакати), що рекламують миття рук;
• розмістіть у коридорах і холі ЗОЗ ємності для утилізації одноразових масок;
• часто провітрюйте приміщення.

Отже, у разі спалаху інфекційної хвороби дотримуйте основних правил безпеки, дійте згідно із СОП щодо виявлення спалахів інфекційних хвороб і боротьби з ними, а також керуйтеся вимогами чинних нормативно-правових актів. Ці дії допоможуть уникнути зараження та зупинити поширення інфекційної хвороби.